Прихисток ТТ

В цьому розділі ми збираємось відкрити для вас ще одне захоплення друга Тараса - мистецтво орієнтування серед безмежного зоряного простору. Нижче ми подаємо на картах-схемах найвиразніші фігури, які можна умовно намалювати для кожного сузір’я по його яскравих зорях кожної пори року карту.

Час спостережень у січні—квітні та вересні—грудні — 21 година київського часу, а в період травень—серпень — 22 година. Ці фігури допомагають знаходити сузір’я на небі та орієнтуватися в їх взаємному положенню відносно горизонту місця спостережень. Видима зоряна величина - це величина, яка характеризує блиск небесного тіла (кількість світла, що надходить від нього) з погляду земного спостерігача. Чим яскравіший об'єкт, тим менша його видима зоряна величина, позначається літерою m.

Сузір’я літнього неба

У темні літні ночі добре видно Чумацький шлях, що яскравою смугою перетинає зоряне небо з півночі на південь. Одна з найяскравіших його частин проходить через так званий літньо-осінній трикутник, який утворюють три яскраві зорі, що першими з’являються на вечірньому небі. У південно -східній частині неба Вега - найяскравіша зоря сузір’я Ліри (α Lir) 0m, на сході високо над горизонтом зоря Денеб (α Cyg, Лебедя) і ближче до обрію зоря Альтаїр (α Орла). Поруч з Вегою видно 4 не дуже яскраві зорі, що утворюють вершини паралелограма (сузір’я Ліри),що символізує музичний інструмент, на якому грав Орфей.

Влітку високо над горизонтом у південній ділянці зоряного неба лежить сузір’я Лебедя, інші назви: Курка, також іноді називають Північний Хрест, за аналогією з Південним Хрестом. Під ним — Дельфін, а ще нижче — сузір’я Орла. На південь міститься сузір’я Волопаса з найяскравішою зорею Арктур, α Boo (-0,05m), від грецького” арктос” -ведмідь.

Південно-західну ділянку неба прикрашає витончений зоряний віночок - сузір’я Північної Корони, найяскравіша зоря Гемма (α Corona Borealis) 2,2 m, що означає перлина або арабською Альфека. Південно-західну частину зоряного неба прикрашають сузір’я Геркулеса. А Чумацький шлях опускається далі вниз на південь і проходить через сузір’я Змієносця, який тримає Змію, голова якої знаходиться біля Північної корони, а її хвіст простягнувся до сузір’я Орла.

Зліва під Змієносцем розташувалось зодіакальне сузір’я Скорпіона, на широті Карпат можна спостерігати тільки його частину, бо хвіст небесного Скорпіона ховається під горизонтом. На обрії над точкою півдня сяє Антарес — найяскравіша зоря сузір’я α Scorpio ( дав. -гр. «суперник А́реса») — зоря 1m. Ліворуч від Скорпіона на самісінькому обрії лежить зодіакальне сузір’я Стрільця (де знаходиться центр нашої Галактики), чотири яскравих зорі якого утворюють “ківш для молока”. Стрілець часто зображують у вигляді кентавра, який тримає витягнутий лук. Нижче від Стрільця міститься мале, але виразне, сузір’я Дельфіна. Праворуч і вище — сузір’я Терезів.

Південно-східну ділянку зоряного неба прикрашає Водолій. Над ним — «зоряний квадрат» — найвиразніша частина сузір’я Пегаса. Під ним лежить голова західної Риби, до точки сходу схилилися хвости небесних Риб.

Також в північно-західній частині неба піднялась вгору ручка Ковша Великої Ведмедиці. Високо над обрієм перебувають сузір’я Малої Ведмедиці й Дракона. Точку Півночі позначає Полярна зоря Альрукка́ба (α Ursa Minor) (+1,9m) розташована поблизу Північного полюсу світу. Сузір’я Андромеди лежить над північно-східним видноколом Персей, Кассіопея і Цефей розмістилися на північному сході, як і сузір’я Овна. У північній частині зоряного неба над обрієм сяє Капелла (лат. Capella, буквально «Кізочка», від capra — «коза»), також Альхая (від араб. — «коза»), α Aur (+0,08m) - найяскравіша зоря у сузір’ї Візничого, яке майже повністю лежить за горизонтом.

Сузір’я осіннього неба

Південну ділянку зоряного неба прикрашають сузір’я Водолія та Козерога. Над Водолієм лежить голова крилатого коня Пегаса.

Наприкінці жовтня центральне місце на вечірньому небі займає сузір’я Пегаса з його великим Квадратом, який виглядає як Ківш, а на сході - головні зорі сузір’я Андромеди - його “ручка”. Квадрат Пегаса, найвиразніша частина цього сузір’я, міститься на південному сході, обабіч нього лежать небесні Риби.

Вздовж обрію простягнулося сузір’я Кита. Під нею лежить зодіакальне сузір’я Овна з найяскравішою зорею Гамаль (α Ari) , 2.00m (араб. ”ягня”). Південно-західну частину неба прикрашає Орел. Окрасою осіннього неба є сузір’я Лебідь, яке у вигляді великого хреста простягнулось в південній частині неба. Більша частина сузір’я Стрільця вже сховалася за горизонтом. Високо на заході — сузір’я Ліри з яскравою зорею Вега. Ближче до виднокола лежить Геркулес, праворуч і нижче якого — сузір’я Північної Корони.

Змієносець міститься на обрії — нижня його частина лежить під горизонтом. У північній ділянці неба не дуже високо над горизонтом лежить ківш Великої Ведмедиці, хвіст якої спрямований на північний-захід. Вище — сузір’я Малої Ведмедиці з Полярною зорею.

На півночі високо над обрієм лежить Цефей і майже в зеніті група з 5 яскравих зірок, розташованих у формі латинської букви W — сузір’я Кассіопеї. На північно- західній ділянці неба високо над обрієм лежить голова Дракона.

Візничий лежить над північно-східним видноколом, праворуч і нижче від нього — сузір’я Тельця з яскравою зорею Альдебаран. Стожа́ри, або Плея́ди або Сім Сестер (відомі як Мессьє 45 або M45, Баби Звізди, Кво́чка, Волосожа́ри) — зоряне скупчення в сузір’я Тельця; одне із найпомітніших та найближчих до Землі розсіяних скупчень. Над Візничим міститься Персей, а над ним — Кассіопея.

Сузір’я зимового неба

Основною окрасою зимового небосхилу є сузір’я Оріона, яке легко розпізнати по виразній фігурі міфічного мисливця, міститься у південній ділянці неба. В Стародавній Русі сузір’я Оріон називали Кружеліє або Коло. Привертає увагу пряма лінія, утворена трьома зірками (Альнітак, Альнілам і Мінтака), так званий пояс Оріона. На всьому небі не знайдеться такого іншого сузір’я, що мало б стільки цікавих та доступних для спостереження об’єктів як Оріон. Зоря Бетельгейзе (α Оri) - змінна зоря червоного кольору, діаметр у 800 разів більший за Сонце, через мільйони років вона вибухне як наднова зоря. Зоря Ригель, що позначає коліно Оріона, (β Оri) - надгігант слабкий і нерегулярно змінний блакитно-білого кольору температура поверхні біля 13000 град С, видимий блиск 0,3 m, розмір в 40 разів більший за діаметр Сонця, світимість в 64000 інтенсивніша за світимість Сонця. Зоря Беллатрикс в сузір’ї Оріона – інша назва «Зірка Амазонки», це гарячий біло-блакитний гігант, найгарячіша зірка, яку видно неозброєним оком.

Оріон відіграє роль центру, навколо якого групуються зимові сузір’я: ліворуч високо над обрієм розташувалося сузір’я Близнюків, назва якого походить від близького сусідства двох яскравих зір Кастора (α Gem) і Полукса (β Gem) . Під Оріоном — сузір’я Малого Пса, а нижче — маловиразне сузір’я Однорога. Над обрієм лежить сузір’я Великого Пса з наяскравішою зорею всього нашого неба Сиріусом, (α Canis Major) ( -1,3m). Над Оріоном міститься Візничий з яскравою зорею Капелла. Праворуч від нього і трохи вище — сузір’я Персея. Нижче Візничого і праворуч від Оріона міститься сузір’я Тельця, прикрашене однією з найяскравіших зір зимового неба - зорею Альдебаран (α Tau) (Бичаче око) +0,98m. Неподалік лежать зорі сузір’я Еридана — зоряної ріки, що спадає за горизонт у південну півкулю неба. У південно-східній ділянці неба високо над обрієм лежить зодіакальне сузір’я Рака. Під ним до самісінького горизонту простягнулася небесна Гідра. На сході над видноколом піднялося сузір’я Лева. Південно-західну ділянку неба прикрашають сузір’я Кита, Овна і Риб. Голова східної Риби лежить високо над горизонтом, а західної — на обрії над точкою заходу. Сузір’я Андромеди і Пегаса лежать на заході. Квадрат Пегаса — найпомітніша фігура сузір’я — схиляється до обрію.

У північно-західній ділянці неба над горизонтом видно частину сузір’я Лебедя. Над ним вище — Цефей, а ще вище — сузір’я Кассіопеї. Сузір’я Великої Ведмедиці з її знаменитим ковшем міститься у північно-східній частині зоряного неба. Під ним ближче до сходу — сузір’я Гончих Псів. Ще ближче до сходу над обрієм лежить сузір’я Волосся Вероніки.

Сузір'я весняного неба

Яскравих зірок і помітних сузір’їв на весняному небі значно менше. Центральне місце на південному небосхилі займає малопомітне зодіакальне сузір'я Рака, найяскравіші зорі якого утворюють літеру У, перевернуту вгору. В лівому нижньому ріжку Акубенс, найяскравіша зоря α Рака (4,3 m) , що арабською означає “клешня”.

Зліва розмістилось ще одне зодіакальне сузір'я Лева, чотири зірки якого утворюють трапецію з однією з найяскравіших зір літнього неба зорею Регул (α Leo), ще її називають “серце Лева” (1,4m).

Південно-східна ділянка зоряного неба прикрашена сузір’ям Діви, що формою схоже на неправильний ромб. Назване сузір’я в честь римської богині родючості та хліборобства Церери , яка триває в руках колос або сніп. Її яскрава зоря Спіка (α Virgo) 1,2m, що означає “Колос”, сяє не дуже високо над обрієм. Над ним - сузір'я Волосся Вероніки. На сході лежить сузір’я Волопаса, в якому найяскравішою є зоря Арктур. Високо над горизонтом у цій частині неба - Велика Ведмедиця.

Сузір’я Близнюків, Малого Пса й Оріона містяться у південно-західній частині неба. Тут також до обрію схиляється Великий Пес. На заході поблизу виднокола лежить Телець, а над ним — сузір’я Волопаса.

Над точкою півночі розкинулося сузір’я Цефея, а вище від нього Мала Ведмедиця з Полярною зорею. Ліворуч від Цефея лежить сузір’я Кассіопеї, а праворуч — ланцюг зір небесного Дракона.

На північному-заході — сузір’я Персея, вздовж обрію лежать Овен і частина сузір’я Андромеди, яка ще не зайшла за виднокіл. Геркулес і Північна Корона містяться у північно-східній ділянці неба, тут також є голова Дракона і сузір’я Ліри, що зійшло над горизонтом.

Про зоряне небо

Сузір’я літнього неба

Сузір’я осіннього неба

Сузір’я зимового неба

Сузір'я весняного неба

Контакти